Системний підхід до формування надможливостей людей майбутнього в рамках комплексного человекознанія
Невизначеність, багатоваріантність і динамічність суспільного життя вимагає від людини швидко, ефективно, творчо оцінити ситуацію і знайти вирішення складних, життєво важливих завдань. Тип особи людини багато в чому залежить від його природжених особливостей, умов розвитку і методів виховання.
Проблема індивідуальності цікавила людство з часів Гіппократа і раніше, але системний підхід, розвинений в працях таких найбільших учених, як Би. Р. Ананьев, П. До. Анохин, В. І. Вернадський і ін., Вніс нове розуміння і відкрив еф-фектівниє застосування в практичній психології.
Б. Г. Ананьсв розширив проблему індивідуальності до человекознанія. Перш за все, їм були виділені основні блоки наук про людину по предметах дослідження: фізичний тип сучасної людини (антропологія, загальна психологія, психофізіологія, фізіологія людини, біофізика, біохімія, анатомія, генетика людини); расогенез (демографія, медична географія, етнографія, антропологія); історична філогенія (теорія фізичного виховання, гігієна); социогенез (палеосоціологія, археологія, палсолінгвістіки, історія первісної культури, історична психологія); антропогенез (антропологія, порівняльна психологія, порівняльна фізіологія ВНД еволюційна біохімія, порівняльна фізіологія, загальна і порівняльна анатомія).
Але саме навколишнє середовище зумовило зовнішність сучасної людини. П. К. Анохин прийшов до висновку, що "простір і час як абсолютні чинники матеріального світу мали місце у всі часи перетворення всесвіту і в масштабі нашої планети, вони, природно, були початковою структурою матеріального світу землі, мали свої абсолютні властивості задовго до появи і розвитку живої матерії. Звідси з неминучістю витікає, що вже перші форми живої речовини і примітивні живі істоти були неминуче "вписані" в основні закони просторово-часових співвідношень і тому ці закони стали абсолютними чинниками пристосування живої матерії до зовнішнього світу.
Розглядаючи "Психотип" як систему взаємодії конкретної людини з навколишнім середовищем, ми прийшли до висновку, що в результаті таких взаємин неминуче відбуватимуться зміни в самій людині, в його здоров'ї.
Третім елементом взаємодій людини з навколишнім середовищем є "Психосоматіка". Спрощеніше, в буденному житті ми звикли вважати, що "всі хвороби від нервів", не підозрюючи, наскільки це твердження вірне.
Термін "психосоматичний розлад" означає соматичне захворювання, яке викликане психологічними чинниками або прояви якого загострилися в результаті їх дії.
Важко назвати ті захворювання, які в тому або іншому ступені були б не обумовлені психічним станом людини. Саме різноманітність психічних проявів в утворенні соматичних розладів спонукала нас спробувати створити динамічну модель формування патогенезу на основі індивідуальних особливостей кожної конкретної людини.
В моделі формування патогенезу в даний час нас цікавить не стільки класифікація психотипів (хоча цими питаннями ми теж займаємося), скільки технологія корекції хворобливих станів шляхом зміни особових рис. Схематично наша робота виглядає таким чином: "Психотип" > "Психокорекція" > "Психосоматіка" > "Новий психотип" > "Відсутність психосоматіки". Даний процес не можна визначити як лікувальний, оскільки ми не займаємося усуненням симптоматики, а змінюємо особові якості, застосовуючи психокорекцію. Учасники психокоррекиіонних занять заздалегідь попереджаються про те, що всі лікувальні процедури вони повинні в обов'язковому порядку проходити в медичних установах.
В результаті проходження психокоректувального курсу і оволодіння технікою саморегуляції, патогенез стає довільно керованим явищем. Так, наприклад, багато наші учні можуть по своєму бажанню управляти тиском крові і через свої можливості не допустять розвиток у себе таких хворобливих станів, як гіпертонія або гіпотонія.
Статистика така, що 57% населення вмирає від серцево-судинних захворювань. Володіючи названою методикою, ми маємо право вважати, що маємо конкретні чини подолання надзвичайної демографічної ситуації, що виникла в нашій країні. Виступу з демонстрацією наших можливостей ми неодноразово проводили в аудиторіях і по телебаченню.
Розроблена нами методика формування здатності людини довільно управляти фізіологічними функціями свого організму в даний час активно упроваджується в Республіканському кардіоцентрі відповідно до листа міністра охорони здоров'я № 05-07 - 2223 від 20.12.06.
Хлопці, хворі гіпертонічною хворобою, що пройшли курс навчання техніці саморегуляції, здатні самостійно змінювати тиск крові без лікарських препаратів. Нова унікальна "надможливість" дозволяє молодим людям ізба-віться від невиліковної хвороби без якого-небудь лікування.
Ми уявляємо, що людина майбутнього навчиться управляти своїм організмом в такому ступені, що багатомільярдні витрати на лікарські препарати перестануть бути актуальними.
Ванесян Ашот Саркисовіч.
Докладна інформація на сайті Життя Без Раки
Recent Updates
[ 9/01/2013] Щоб секс був в радість Read more…
[ 8/01/2013] Чим загрожує постійне вживання пива? Read more…
[ 7/01/2013] Фотоепіляція Read more…
[ 6/01/2013] Стволові клітини: надія майбутнього Read more…
[ 5/01/2013] Стволові клітини і емоції Read more…